Соснові ліси на Чернігівщині — у небезпеці!
На території Козелецького району Чернігівської області під час проведення планових лісопатологічних обстежень державною лісовою охороною було встановлено осередки звичайного соснового пильщика. Щоб визначити прогноз розвитку цього небезпечного шкідника сосни і можливі наслідки від росту його чисельності, у першій половині серпня Київське лісозахисне підприємство провело обстеження підпорядкованих Чернігівському ОУЛМГ лісів.
За результатами обстежень протягом серпня було встановлено, що загроза повного об’їдання хвої сосновим пильщиком складає у лісах ДП «Остерське лісове господарство» близько 1,7 тис. га площі.
Сосновий пильщик (Diprion pini) – небезпечний шкідник, який щороку має дві генерації. Імаго першої хвилі починає літати наприкінці весни (у травні), другої генерації – в кінці липня – на початку серпня. В умовах Полісся цей літ може бути досить тривалим, «розтягнутим».
Доросла самка – довжиною до 11 мм, самці – до 8 мм. Окрас тільця самок варіюється від жовтого до чорного, а у самця – чорний, ноги жовті. Вусики самок пильчастого виду, самців – перисті.
Самки першого покоління відкладають яйця у стару хвою протягом травня: кладуть у ребро хвоїнки, де прорізають пропил і далі заливають виділеннями – після чого утворюється перистий кантик. Кількість яєчок на одну хвоїнку – від 1 до 25 штук. Розвиток яєць цього покоління – близько 2 тижнів.
Яйця другого покоління відкладаються наприкінці липня, а на початку серпня їх розвиток завершується. Перші личинки шкідника першої генерації можуть почати відроджуватися в середині травня і харчуються до першої декади липня – розвиток може тривати до шести тижнів.
Личинки другого покоління з’являються на початку серпня і харчуються до кінця вересня – початку жовтня. Кормова норма – до 40 шпильок (0,8 г). Личинка має зеленуватожовте тіло та буру головну капсулу. Ведуть такий же колоніальний спосіб життя. Самці мають п’ять, а самки – шість віків.
Кокони шкідника бочкоподібні, личинки першого покоління повністю коронуються в кроні дерев, діапауза відсутня. Личинки другого покоління коронуються у підстилці.
Кокони першого покоління мають сірий (сталевий) колір і повздовжній рубець – від кріплення до хвоїнки. У коконів другого покоління коричневий колір, а рубець відсутній.
У другому поколінні на стадії еонімфи може бути діапауза протяжністю до кількох років. Кокони самок в 1,52 рази більші за кокони самців: їх вага коливається від 0,025 г до 0,2 г.
Рекогносцирувальний нагляд найкраще проводити за калом гусені та за типовими пошкодженнями (їх спричиняють личинки 13 віків) в кінці травня – для першої генерації. І наприкінці серпня – для личинок другої. За калом і личинками – в час завершення харчування – в другій половині червня і другій половині вересня.
По першому поколінню – шляхом модельних гілок (зібрати всі кокони шкідника і проаналізувати їх).
По другому поколінню – у весняний період на початку квітня закласти пробні майданчики під проекцією крони дерев (2 на 0,5), повибирати матеріал та провести аналіз.
Намагатися зробити це за яйцекладками досить складно – через швидкий розвиток яєць.
Для всіх проб важливо робити аналіз, враховуючи пошкодження ентомофагами та відсотком діапазуючих особин.
У серпні в лісах Остерського держлісгоспу розпочалися винищувальні заходи там, де є осередки цього шкідника. Через засоби масової інформації місцеве населення систематично попереджали, що в цей період в лісах, де ведуться такі роботи, забороняється збирати гриби чи заготовляти сіно.
Найбільше лісових культур уражено сосновим пильщиком у Косачівському та Остерському лісництвах. Обробляються зелені масиви аерозольною установкою «ГардМ» – препаратом «фастак». У лісгоспі процесом боротьби зі шкідником керує головний лісничий підприємства Юрій Бійчук, а виконавці – інженер з охорони та захисту лісу Олександр Жила, оператор аерозольної установки Олександр Горілий і водій Анатолій Полічук.
Наприкінці серпня остерські лісівники вже доглянули 127 гектарів лісу. Остерським лісівникам допомагають працівники з «Київлісозахисту».
Юрій Пономаренко,
головний лісничий
Чернігівського обласного управління лісового та
мисливського господарства
